Будь уважний на дорозі

Ведучий. Для того, щоб в нашій школі вчителі й учні могли вільно рухатись, ми пропонуємо скористатися знаками дорожнього руху.
1-й учень. Пропонуємо біля входу у школу повісити знак «Розворот заборонено» та додати до нього табличку з 8-30 до 15-05. (Показує знак).
2-й учень. На вході у роздягальню пропонуємо повісити знак «Затори на дорозі», а у вестибюлі - «Рух по колу». (Показує).
3-й учень. Біля стільців у вестибюлі, де батьки чекають своїх дітей,можна повісити знак «Зона паркування». (Показує).
4-й учень. Над центральними сходами пропонуємо повісити знак «Головна дорога». (Показує).
5-й учень. А для руху по східцях вниз рекомендуємо знак «Обгін заборонено». Це означає, що більше, ніж через три сходинки перестрибувати не рекомендується. (Показує).
6-й учень. На мозковий центр школи — учительську можна повісити знак «Пункт технічної допомоги». (Показує).
7-й учень. На кабінет завуча, як головного регулювальника навчально-виховного процесу школи, пропонуємо повісити знак «Регулювання світлофором». (Показує).
8-й учень. А на кабінет директора, найбільш небезпечне місце для двієчників і прогульників, можна повісити знак «Падіння каменів». (Показує).
Ведучий. Для людини, що вперше потрапила в нашу школу і хоче знайти кабінет директора, пропонуємо на другому поверсі повісити знак «Напрям головної дороги», де головна дорога веде до кабінету директора, а ці дороги ведуть в актовий зал і бібліотеку. (Показує).
1-й учень. На великих перервах все населення школи поспішає заправитись у шкільній їдальні. Пропонуємо по ходу повісити знаки «Заправка». (Показує).
2-й учень. Думаємо, що на користь під час уроків у коридорах повісити знак «Подача звукових сигналів заборонена». (Показує).
3-й учень. А під час перерв в шкільних коридорах використовувати знаки «Увага! Двосторонній рух», а також «Обмеження швидкості». (Показує).
4-й учень. Для тих, хто вперше потрапляє до школи, корисними будуть знаки сервісу, повішені на дверях їдальні, медпункту і туалету. (Показує).
5-й учень. А новий знак «Визначні місця» пропонуємо повісити біля шкільної «Дошки пошани». (Показує).
6-й учень. Учням, які й досі не вивчили напам'ять свій розклад, допоможе знак «І». (Показує).
7-й учень. А учням, що запізнились до школи і мають здати свій щоденник вчителю для відповідного запису, доведеться часто зустрічатись із знаком «SТОР-контроль». (Показує).
8-й учень. Черговому класу радимо виготовити табличку із знаком «Дикі звірі на дорозі» та вивішувати її там, де найбільше бешкетують учні.
Виходять Свистун, Стороженко І Світлофор.
Свистун. Ось ми і ввели навікив школі правила безпеки. 

Стороженко. Згадуючи інструктаж, 

Застосуйте досвід наш.
Світлофор. Ми бажаєм щастя й долі,
Успіхів у рідній школі.
Всі. Будьте ж нам усі здорові!
Звучить музика. Діти йдуть зі сцени.

Будь уважний на дорозі
Віршована п'єса для учнів 5—11 класів
Рекомендована для проведення під час місячника з безпеки дорожнього руху на сцені, на виховних годинах.

Дійові особи: Шибеник, хлопець і дівчина, дідусь з паличкою, Іра (хвора), футболіст.
На тротуарі стоять дідусь, двоє вихованих дітей (хлопець і дівчина), хлопець-шибеник. На протилежному боці — футболіст. Він кличе (киває) шибеника. Той вилітає на проїжджу частину, чується скрип гальм, свисток міліціонера (не видно). Діти хапають шибеника, тягнуть назад, за ними іде дідусь.
Хлопець. Що ж ти, шибенику, робиш?
На гостинці ось заробиш!
(Клацає його по голові).
Чи очей своїх не маєш,
На червоний вилітаєш?
Шибеник. Ой, я, братці, поспішаю:
У футбол сьогодні граю.
Он товариш мій завзятий
Обіцяв в команду взяти.
(Підбігає футболіст).
Хлопець. Поспішаєш? Співчуваю!
Я тут теж не загоряю! Але ж можна очі вгору
Підвести до світлофора? Шибеник. Я на нього не дивлюся,
Тільки трошки роззирнуся — І хутчіш перебігати, Бо не хочеться чекати. •
Дідусь. А хоч те ти розумієш:
Як проскочить не зумієш, То потрапиш під машину? Так не довго й в
домовину!
Футболіст. А в футбол ми зроду-віку Не запишемо каліку.
В спорті той лиш виграває,
Хто здоров 'я добре має.
Там виснажливі треновки
І всебічні підготовки.
Якщо буде щось боліти,
В нас нема чого робити.
Шибеник. Ой, ну що ви причепились!
Язики ще не стомились?
Добре, буду я терплячим,
Як пай-хлопчики і зрячим...
Дідусь.
І ви вірите хлопчині?
Він же весь як на пружині!
Й дуже дивно виглядає:
Мізки є, а знань немає.
Його б трішечки повчити,
Гвинтики всі підкрутити
Й відпустити лиш по тому,
Коли залік здасть у всьому.
Шибеник. Ой!
Дівчина. Попався? Ну, стривай! Не відпустимо — /' край!
Коли хочеш буть на волі,
Згадуй все, що вчив у школі.
Шибеник. Ми багато чого вчили, ~
Дарма ляси лиш точили.
Цим малих дітей лякають,
Бо більш клопоту не мають.
Дідусь. Був і я колись завзятим
І сваривсь, дурний, із татом,
А тепер я так гадаю,
Ось послухай, заспіваю:
(Співає. Троє дітей підспівують. «Два кольори»).
Як я малим гуляв немов у сні
За ручку з кимсь, незнаними шляхами,
Про світлофор торочили мені
Дорослі всі, всі нудними,
Дорослі всі нудними голосами.
Приспів:
Три кольори мої, три кольори,
Ви дивитесь на нас по черзі з висоти.
З них жовтий — це чекайте до пори,
Червоний — зупинись, зелений — можна йти.
Мене водило за носа життя,
Я спотикався об чужі пороги...
Запам 'ятав, хоч був тоді дитя,
Я азбуку великої, Я азбуку великої дороги.
Приспів.
Мені війнула в очі сивина,
А я живий і, мабуть, друже, тому,
Що шанував, виконував сповна
Закони ці, коли вертав, Закони ці, коли вертав додому.
Приспів.
Шибеник. Ну, я теж це пам'ятаю.
Про три кольори я знаю...
Є ще світлофор двоокий,
Зі словами, більш широкий...
Є з дзвіночком світлофори, —
Зустрічав такий учора.
Ним керуються незрячі.
Дівчина. Ти у нас герой, юначе!
А хто ще тут, на дорозі,
Керувати рухом в змозі?
Шибеник. Коли є регулювальник,
На дорозі він — начальник.
Рухом жезла, рук і тіла
Він розкаже все до діла.
Він магічну силу має: Світлофори заміняє.
Футболіст. Є ще знаки особливі,
На шляху не менш важливі,
їх на групи розділяють,
Вони різну силу мають.
Шибеник. Заборонні, наказові —
Ці для всіх обов 'язкові.
Є ще знаки вказівні,
Скажуть щось тобі й мені.
Дідусь. Ті попереджувальні знаки
Мають теж свої ознаки,
Знаки сервісу — то знай —
Вкажуть шлях в медпункт, на чай.
Хлопець. Що за знаки на дорозі посередині на розі?
Ланцюжком у різні боки,
Ніби стрибали сороки?
Шибеник. Білі лінії — розмітка —
Теж покажуть чітко й швидко,
Де машині повертати, Пішоходам — зачекати.
А це — зебра (знає кожний),
Переходити тут можна.
Дідусь. Як же йти безпечно й скоро?
Тут не видно світлофора!
Шибеник. Подивитися ліворуч,
А з середини — праворуч,
Всі машини пропустити
І на той бік припустити.
(Повз них проходить дівчина з гіпсом на руці і пов'язаною головою).
Дівчина. Ой, Іринко, що з тобою:
З головою і з рукою?
Хвора. Бігла я до магазину
Та й попала під машину.
Світлофори працювали,
Та я їх не помічала.
Думала, що вмить проскочу —
Ох, і згадувать не хочу!
(Всі повернулися до шибеника).
Хлопець. Як, тобі оця дівчина?
Щось нагадує «картина»?
Що, і очі ніде діти?
Шибеник. Ну, буває, що ж робити...
Футболіст (до хворої).
А що ж далі? Пам'ятаєш?
Чом же не розповідаєш ?
Хвора. Ну, а далі справи «гарні»:
Опинилась у лікарні.
Там повним-повно народу,
Як грибів у непогоду.
Всі у гіпсі і з синцями,
З милицями і з бинтами.
Той лежить, а цей кульгає.
Кожний день хтось прибуває.
Футболіст. Що ж за місце таке дивне?
Може, бокс, щось ще спортивне?
Хвора. Ні, там хворі всі лежали,
Що в аварії попали.
Серед них дітей багато,
Більше хлопці, ніж дівчата.
Дівчина. Що ж вони розповідають?
Все на водіїв звертають?
Чи якісь іще причини
Більш важливі є, Ірино?
Хвора. Та... Мишко розповідає,
Що чіплявся за трамваї.
Поки, каже, темна сила
Аж на шлях його не збила.
Він, як сніп, упав на спину
І попав якраз під шину...
Ледь змогли докупи зшити.
Вряд чи буде він ходити...
Два брати в хокей ганяли
На дорозі, ну й попали:
Тут водій з-за рогу їхав,
Не спинив, бо мчав не тихо.
Стукнулися всі лобами,
Гулі — в них, інфаркт — у мами.
Дідусь. Це бува, що дітки грають,
А батьки за них страждають.
Ще й водій відповідає,
Й, мабуть, спокою не має,
Бо у нього ж є родина.
Й, може, теж така дитина...
Хвора. А один усім нашкодив,
Бо трамвай не там обходив.
І водій, щоб же не збити,
Мусив транспорт враз спинити.
Мить — і вікна забряжчали, —
Навіть з місць всі позлітали.
Тут трамвай із рейок з "їхав,
Влучив в стовп... Було там лиха...
Хлопець. Бачиш, як усе буває
З тим, хто клепок тут не має? (Клацає знову по голові)
Все б вам тільки жартувати...
А комусь відповідати!
Шибеник. Я гадав, що це — дрібниця...
Так, звичайно, не годиться:
Ще і інших підставляти...
Більш не буду я, хлоп 'ята!
Разом. Хай усі часу не гають,
Добре правила вивчають,
І ще й дотримуються строго.
Й не страшна тоді дорога!